Казка для дітей, які не хочуть ходити у дитячий садок

 

Казка для дітей, які не хочуть ходити у дитячий садок

Поки насіннячко було маленьке, воно тихо лежало в пакетику, як у колисці, разом з іншим маленьким насінням. А як прийшов час, все насіння посадили в садок біля будинку, і тільки одне зернятко посадили в будинку, у горщику на підвіконні. Дуже Андрійко з ним подружився – і розмовляв, і поливав. Проросло зернятко, стало росточком.

Тільки дивиться Андрійко – його дружок на підвіконні маленький, бліденький, все до вікна тягнеться, а насіння в садку швидко проросло, вже деревцями стали.

-         Що з тобою? – питає його Андрійко.

-         Сумно мені…

-         Чому? Я ж тебе люблю, поливаю часто і лампочку ввечері вмикаю. Хочеш, мультики разом подивимося?

-         Чи не в мультиках щастя, - відповідає росточок.

-         Розумієш, всі мої друзі вже в садку, тільки я вдома сиджу. Вони там разом, їм весело! Вони цілий день гуляють. Вранці їм сонечко світить, вдень їх вітерець заколисує. Ось вони і ростуть високими і міцними. А ще до них бджілки прилітають поговорити, метелики пограти! Ах, як в садку весело!

-         Так, - каже Андрійко, - мені теж вдома нудно, всі мої друзі в дитячий садок ходять. У них там заняття,  іграшок багато. Вони зарядку роблять і пісні співають, і на майданчику гуляють. А я вдома – з бабусею. Один ти мені друг…І зітхають обидва. Думав – думав Андрійко, як другу допомогти, і придумав:

-         Пересаджу я тебе в садок, до твоїх друзів. Хочеш?

-         Хочу звичайно! – зрадів паросточок.

-         Тільки з ким же ти дома залишишся? Я тебе одного не кину!

-         А я не залишуся вдома! Я теж в садок піду, в дитячий! І теж виросту великим і міцним! Як деревце!

 

Автор Тетяна Холкіна