Як знайти гарну школу?

 Батьки вибрали для сина найкращу школу. Уранці дід повів онука до школи. Коли вони ввійшли на подвір’я, їх оточили діти.

-         Який смішний старий, - засміявся один хлопчик.

-         Агов, маленький товстуне! – скорчив пику інший.

Діти кричали та скакали навколо діда і онука. Але тут учитель задзвонив у дзвоник, повідомляючи про початок уроку, і діти повтікали.

     Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.

-         Ура, я не піду до школи, - зрадів хлопчик.

-         Підеш, але не до цієї, - відповів дід. – я знайду тобі школу.

Старий відвів онука до себе додому, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя.

Побачивши яку – небудь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали увагу на старого, в інших – дражнили його. Дід мовчки розвертався та йшов геть. Нарешті він зайшов у крихітний дворик маленької школи й утомлено притулився до огорожі. Задзеленчав дзвоник, і діти висипали на вулицю.

-         Дідусю, вам не добре? Принести води? – почувся голосок.

-         У нашому дворі є ослін, сідайте, будь ласка, - запропонував якійсь хлопчина.

-         А може, я покличу вчителя? – запитала інша дитина.

Незабаром у двір вийшов молодий учитель. Дід привітався і сказав:

-         Нарешті я знайшов найкращу школу для мого онука.

-         Ви помиляєтесь, дідусю, наша школа не найкраща. Вона маленька і тісна.

Старий не сперечався. Він домовився з учителем і пішов.

Увечері мама хлопчика спитала діда:

-         Батьку, Ви неосвічені. Чому Ви вважаєте, що знайшли найкращого вчителя?

-         По учням упізнають учителів, - відповів дід.