Безай Ольга Валеріївна

 Профілактика насильства в закладі дошкільної освіти

Профілактика – це системна робота, а не разові заходи.

1. Створення безпечного освітнього середовища:

• недопустимість крику, приниження, фізичних покарань з боку персоналу;
• доброзичливий стиль спілкування з дітьми, взаємоповага, емоційна підтримка;
• чіткі, зрозумілі дітям правила групи (візуалізовані на плакатах):
  «Не б’ємося», «Не ображаємо», «Говоримо словами, а не кулаками», «Руки – для допомоги».

2. Навчання дітей навичкам безпечної поведінки:

• вчити дитину говорити «ні», якщо їй щось неприємно чи страшно;
• пояснювати, що тіло дитини належить тільки їй, і ніхто не має права торкатися, якщо вона цього не хоче (з урахуванням віку та делікатності теми);
• формувати довіру до дорослих у закладі: «Якщо тебе хтось образив – скажи вихователю, ми допоможемо».

3. Робота з батьками:

• проведення батьківських зборів з тем: «Ненасильницьке виховання», «Емоційні потреби дитини», «Як говорити з дитиною про почуття»;
• розповсюдження пам’яток і буклетів про негативні наслідки фізичних покарань та принижень;
• підтримка батьків у складних життєвих ситуаціях (рекомендація звернутися до психолога, сімейного консультанта, соціальних служб).

4. Профілактика булінгу серед дітей:

• оперативне реагування на образи, штовхання, виключення з гри;
• відпрацювання ситуацій у рольових іграх: «Що робити, якщо тебе ображають?», «Як допомогти другу?»;
• заохочення співпраці, взаємодопомоги, спільних ігор.

---

 Чого категорично не можна робити вихователю

• Ігнорувати звернення дитини чи очевидні ознаки насильства.
• Звинувачувати чи соромити дитину: «Ти сам винен», «Не вигадуй».
• Влаштовувати «допит» у присутності інших дітей або сторонніх людей.
• Відверто конфліктувати з батьками в емоційному стані, особливо при дитині.
• Поширювати деталі ситуації серед колег “для обговорення” – важлива конфіденційність та етичність.
• Залишати дитину сам-на-сам із людиною, щодо якої є обґрунтовані підозри у насильницькій поведінці.

---

 Психологічна безпека самого вихователя

Робота з темою насильства емоційно складна. Щоб уникнути професійного вигорання, вихователю важливо:

• обговорювати складні ситуації з психологом закладу, адміністрацією, колегами в професійному форматі;
• не звинувачувати себе в тому, що сталося, але відповідально ставитися до своїх дій;
• дбати про власний відпочинок, режим сну, емоційні «ресурсні» заняття (хобі, спорт, прогулянки).

---