Вправи на розвиток емоційно – вольової сфери

 

Казка про емоції

 Жили собі на світі різні емоції: Сум, Подив, Спокій, Страх, Злість, Заздрість. Засперечалися вони одного разу про те, хто з них потрібніший людям. Особливо сперечалися ті емоції, яких люди вважали хорошими: Спокій, Подив (адже на світі скільки цікавого і незвичайного) і Радість.

 — Ми всі потрібні, — кажуть, — із нами добре.

 — Ось я! — каже Подив. — Я допомагаю людям радіти життю, дивуватися всьому навколишньому. Зі мною життя стає цікавішим.

— А я?  — каже Спокій.  — Я намагаюся всіх заспокоїти, щоб усім було добре та спокійно.

— А про мене й казати нічого, — мовила Радість.  — Від мене всім добре стає. Тож ми потрібні, а від Суму, Страху та Злості ніякої користі, лише шкода й прикрості! Ідіть звідси!

— От біда! — сказали негативні емоції й пішли.

Спочатку Радості, Подиву та Спокою було добре. Радість так раділа, що навіть усім набридла, й утомилася.

— Ех, був би зараз Сум поруч, я б відпочила, і всі б мені тоді раділи.

А Подив каже:

— Зараз я усіх здивую. Піду до моря та як пірну! Я вірю, що там неглибоко. 

Але там виявилося глибоко. Подив наковтався води, ледве не потонув.

 — Ох, був би зараз зі мною Страх! Він попередив би мене — я б і не поліз у воду.

— Ой, друзі, щось у нас без наших друзів — негативних емоцій — нічого не виходить. Ходімо вибачимося перед ними й покличемо їх назад.

 І пішли вони до негативних емоцій. А ті сидять вдома й журяться:

— Нікому ми не потрібні, та ще й кажуть, що ми погані. 

Тут зайшли хороші емоції:

 — Вибачте! Повертайтеся до нас, і живімо разом та людям служімо!

 І стали вони жити разом. Радість і Сум поряд ходять, стежать, щоб усе в міру було — не багато й не мало. Злість зі Спокоєм подружилися: Спокій тепер Злість заспокоює. Страх попереджає Подив про небезпеку.

Так і живуть вони й досі, тому що людям потрібні всі почуття й емоції. А звуться вони не погані й хороші, а позитивні й негативні.

 Запитання для обговорення казки:

 • Про що ця казка?

• Чи сподобалася вам казка?

• Чому позитивні почуття не змогли жити самі?

• Для чого нам потрібні різні почуття?

Завдання «Колективний малюнок»

 Мета: розвиток уміння розпізнавати емоції. Хід завдання. На аркуші ватману кожна дитина малює ту емоцію, яка їй найбільше сподобалася або запам’яталася

 

Вправа «Тренуємо емоції»

  Мета: розвиток уміння передавати емоції.

 Інструкція. Сьогодні ми з вами будемо готуватися, щоб стати акторами. До школи акторів приймають після невеличкої перевірки.

Отже, вам потрібно:

а) насупитися, як:

• осіння хмара;

• розсерджена людина;

б) розізлитися, як:

• зла чаклунка;

• два барани на мосту;

• голодний вовк;

• дитина, у якої відняли м’яч;

в) злякатися, як:

• заєць, який побачив вовка;

• пташеня, яке випало з гнізда;

• кошеня, на якого гавкає злий собака;

г) посміхнутися, як:

 • кіт на сонечку;

 • сонечко;

• хитра лисиця;

• начебто ти побачив диво.

 В усіх вийшло чудово! Усі прийняті в актори!

Гра «Незакінчені речення»

Мета: розвиток емоційно-вольової сфери.

Інструкція. Зараз ми з вами пограємо. Я починаю речення, а ви продовжуєте їх: «Люди сердяться, коли…», «Люди радіють, якщо…», «Люди ображаються, якщо…», «Люди дивуються, коли…», «Коли діти граються, вони відчувають…», «Коли я радію, то…», «Коли тобі співчувають, то…». Тепер поверніться одне до одного й скажіть сусідові щось приємне, щоб на його обличчі з’явилася усмішка.

Вправа «Мімічна гімнастика»

Мета: розвиток уміння передавати емоції.

Хід вправи.

Запропонуйте дітям вправи для мімічних м’язів обличчя.

• Зморщити чоло, підняти брови. (Подив.)

• Розслабитися, тримати чоло гладеньким упродовж 1 хв.

 • Насупити брови. (Злість.)

• Розслабитися, повністю розслабити брови, заплющити очі. (Байдужість.)

• Широко розплющити очі, відкрити рот, руки стиснути в кулаки, все тіло напружити. (Страх.)

• Розслабитися, розслабити повіки, щоки. (Лінощі, хочеться подрімати.)

• Розширити ніздрі, зморщити ніс. (Бридливість, відчуття неприємного запаху.)

• Розслабитись, усміхнутись, підморгнути. (Веселість: ось я який!)