В одному чудовому
лісі, де кожного ранку сходило щасливе сонце, жив їжачок, на душі якого було
хмарно… Він був дуже дивним і несхожим
на інших, в нього не було голочок і це його дуже засмучувало, адже він не міг
себе захистити. Всі з нього насміхались, ображали і це робило йому дуже боляче.
Спочатку він вирішив покинути цей ліс, але зрозумів, що не зможе жити без свого
лісу, тому що він став для нього дуже
рідним. Йому нічого не залишалось, як просто змиритись із своєю долею і
жити далі, просто жити… І він жив. Терпів все, що посилала йому доля. Мовчки,
доки ніхто не бачить, плакав і просив вищі сили про краще життя. Та одного дня в лісі з’явився незвичайний
птах, але він був тяжко поранений і не міг літати. Їжачок вирішив допомогти
йому. Доглядати за птахом було неважко, але страшенно приємно, адже він був
комусь потрібний. До того часу, коли птах знову зміг літати, їжачок і птах
стали найкращими друзями. І за весь цей час їжачок навіть не згадував про свої
турботи і проблеми. Птах став для нього дуже важливим і таким рідним… він уже
не міг уявити свого життя без нового друга. Цей птах подарував йому крила та
віру в себе. Їжачок зрозумів, що життя чудове. І не треба застрягати на
проблемах, треба рухатися далі, щоб не сталося. Завдяки птахові їжачок
повернувся до життя. І хоч в нього так і не виросли голки, про які він так
мріяв, їжачок щасливий, він живе і радіє кожній хвилині. Продовжуючи мріяти,
він вірить, що все в житті можливо, якщо дуже цього захотіти….
Комментариев нет:
Отправить комментарий