" Про юнака з кепським характером"

 

«Про юнака з кепським характером»

  Жив собі юнак із кепським характером. Батько дав йому повнісінький мішок цвяхів і попросив:

- Забивай по одному цвяху в садові ворота щоразу, коли втратиш терпець або з кимось посваришся.

Першого дня хлопець забив тридцять сім цвяхів. Упродовж наступних тижнів юнак навчився контролювати кількість цвяхів, зменшуючи з дня у день: зрозумів, що легше стримуватися, аніж забивати цвяхи.

Нарешті настав той день, коли юнак не забив жодного цвяха у ворота саду. Тоді він прийшов до батька й повідомив йому цю новину.

  А батько, вислухавши, порадив юнакові:

- Виймай один цвях з воріт щодня, коли не втиратимеш терпець.

-        Сину, ти гарно поводився, але подивися, скільки дірок залишилося у твоїх воротях!!! Ніколи вони не стануть такими, як були раніше! Коли ти з кимось лаєшся й кажеш йому неприємні речі, ти залишаєш у серці співрозмовника такі ж рани, що й на воротях. Можеш устромити в людину ніж і потім витягти його, але назавжди залишиться рана. І вже неважливо, скільки разів ти попросиш пробачення! Рана залишиться! Рана, завдана словами, заподіює такий саме біль, як і фізична!

 

Комментариев нет:

Отправить комментарий