Усім відома фраза
українського педагога Василя Сухомлинського: «Розум знаходиться на кінчиках
пальців дитини».
Є багато переконливих
доводів про прямий зв’язок розвитку мовлення з розвитком дрібної моторики.
Мовлення людини – досить
складний процес. Щоб оволодіти правильним мовленням, дитина має сприймати
звернене до неї мовлення, вміти керувати органами артикуляції, контролювати
власне мовлення та мовлення оточуючих людей.
Ще в 20-х роках минулого
сторіччя було висунуто гіпотезу про зв’язок мовлення з рухами руки. Пізніше
було доведено, що дрібні рухи пальців рук стимулюють розвиток центральної
нервової системи і таким чином прискорюють розвиток мовлення.
Тому активне тренування дрібної моторики покращує не тільки
рухові можливості, а й розвиває мовленнєві та психічні навички.
Вважається, що одним із
показників інтелектуальної готовності дитини до школи є саме рівень розвитку
дрібної моторики. Діти, у яких відмічається високий рівень розвитку дрібної
моторики, вміють логічно мислити, в них на належному рівні розвинені пам’ять,
увага та зв’язне мовлення. І навпаки, діти із низьким розвитком дрібної
моторики негативно відносяться до начання, не можуть висловити власну думку,
мають короткотривалу пам’ять.
Дрібна моторика рук – це
налагоджена та вправна робота наших пальців і кисті руки, а саме: виконання
дрібних і точних рухів.
Розвиток дрібних рухів
рук у дитини починається вже з перших місяців життя: торкання ними своїх ніжок,
носика, вушок, хапання за мамин палець
або іграшки-брязкальця. Дітям раннього віку важливо робити масаж
долоньок та пальчиків у форматі гри «Сорока-ворона». Давати перебирати великі,
а згодом дрібніші предмети – ґудзики, намистини тощо. Бавитися з кубиками,
пірамідками, м’якими книжечками, лабіринтами, іграшками-шнурівками, кінетичним
піском, пазлами, конструкторами LEGO. Важливо, щоб малюки гралися тими
іграшками, які відповідають їхньому віку: від великих до менших (дрібніших).
Діти молодшого шкільного
віку мають вчитися самообслуговуванню: зав’язувати шнурівки, застібати ґудзики,
липучки та ін. Звісно, що на початку це буде справжнім викликом для
сина/доньки. Але з часом дитині усе вдаватиметься краще й краще. Батьки також
мають залучати доньку/сина до прибирання іграшок, збирання горіхів, яблук,
подавання прищіпок.
Важливо пам’ятати про
творчі вправи. Обов’язково слід давати ліпити з пластиліну чи солоного тіста,
малювати фарбами, кольоровими олівцями, фломастерами, крейдою. Спочатку – це
будуть хаотичні малюнки, а, згодом, усі ваші рекомендації: не виходити за
контури, малювати та розфарбовувати в
потрібному напрямку, дитина, обов’язково, враховує. При цьому не забувайте
правильно вкласти сину/доньці в руки олівець чи фломастер, адже це суттєво
впливає на первинні навички тримання письмового приладдя. Корисним буде, якщо
малюки рватимуть, згинатимуть кольоровий папір, а дошколярики витинатимуть
різні фігурки, створюватимуть аплікації, учні початкової школи –
фантазуватимуть об’ємні фігури та будуть творити у техніці квілінг, орігамі
тощо.
Дуже важливою для діток є
пальчикова гімнастика. Це низка ігор, які позитивно впливають на розвиток
моторики рук, уваги, творчості та мовлення. Їх можна проводити як у садочку так
і вдома. Під час гри хлопчики та дівчатка повторюють рухи за
батьками/вихователями. У багатьох іграх для участі потрібно дві руки, адже це
сприяє кращій орієнтації в просторі: «праворуч», «ліворуч», «вгорі», «внизу»,
тощо.
Останнім часом
спостерігається збільшення кількості дітей з різними порушеннями в розвитку,
труднощами в навчанні та в адаптації, також збільшилася кількість дітей із
загальним недорозвиненням мовлення та дізартрією. Для подолання у таких дітей
мовленнєвих порушень та попередження розвитку патологічних станів необхідно
зміцнювати їхнє психічного здоров’я і проводити комплексну психокорекційну
роботу. Однією зі складових елементів такої роботи є використання кінезіологічних вправ.
Кінезіологія належить до
здоров’язбережувальних технологій. Її вправи спрямовані на збереження здоров’я
дітей, корекцію та профілактику відхилень у їхньому розвитку.
Кінезіологія актуальна ще
й тому, що на сьогодні значну увагу приділяють дітям з особливими освітніми
потребами. У них обмежені можливості пізнавальної діяльності. Діти відстають у
розвитку словесно-логічного мислення, не опановують аналізу і синтезу,
порівняння й узагальнення. У них недостатньо розвинена ручна моторика, часто
порушена координація рухів.
Пропоную до вашої уваги наступні кінезіологічні вправи, які ви можете
використовувати у своїй діяльності.
Вправи
для найменших дітей і початківців
«Ліхтарики-зірочки»
Руки витягнути перед
собою. Одну долоню стиснути в кулак, пальці другої розчепірені. Ритмічно
змінювати позицію («зірочки запалилися і згасли»).
«Кільця»
По черзі якомога швидше
перебирати пальцями рук, з’єднуючи в кільце з великим пальцем послідовно
вказівний, середній і т. ін. Вправу виконувати у прямому (від вказівного пальця
до мізинця) і в зворотному (від мізинця до вказівного пальця) порядку.
У роботі зі старшими
дітьми вправа «Кільця» може бути використана в ускладненому варіанті: ліва рука
змикає вказівний і великий пальці, права — великий і мізинець. У такт рахунку
ліва і права руки роблять одночасні різноспрямовані рухи: ліва рука змикає
великий палець по черзі з середнім, безіменним і мізинцем, а права відповідно —
з безіменним, середнім і вказівним.
Вправи
для старших дошкільників
«Кулак
— ребро — долоня»
Послідовна зміна позиції
рук на площині столу: долоня, стиснена в кулак, долоня ребром на площині столу
і розпрямлена на площині столу.
«Лезгинка»
Ліву руку стиснути в
кулак, великий палець відставити у сторону, кулак розвернути пальцями до себе.
Прямою долонею правої руки в горизонтальному положенні торкнутися мізинця
лівої. Після цього одночасно змінити положення правої та лівої рук (6–8 змін
позицій). Необхідно прагнути швидкості зміни положень.
«Змійка»
Схрестити руки долонями
одна до одної, зчепити пальці «в замок», вивернути руки до себе. Рухати
пальцем, дотримуючи вказівок ведучого. Палець має рухатися точно і чітко.
Торкатися його не можна (тільки на початку навчання, якщо не вдається виконати
вправу на зоровому рівні). Послідовно у вправі мають брати участь усі пальці
обох рук.
Надалі вправу можна
виконувати в парах.
«Вухо
— ніс»
Лівою рукою взятися за
кінчик носа, а правою рукою — за протилежне вухо. Одночасно відпустити вухо і
ніс, плеснути в долоні, змінити положення рук «з точністю до навпаки».
«Велосипед»
Вправу виконують у парах.
Стати одне навпроти одного, торкнутися долонями долонь партнера. Здійснювати
рухи, аналогічні тим, що виконують ноги під час їзди на велосипеді.
«Дзеркальне
малювання»
Малювати на аркуші паперу
одночасно обома руками дзеркально-симетричні малюнки, літери.
Комментариев нет:
Отправить комментарий