КАЗКА "ОБРАЖЕНІ ІГРАШКИ"
Одного ранку вихователька, Наталія Вікторівна, прийшла до садочка раніше, ніж зазвичай. Відчинила двері -і раптом почула шепіт. То розмовляли іграшки!
- Ой, я всю ніч під стільцем пролежала! - скаржилась лялька Марійка. - Навіть ковдри не було!
- А я покотився і пролежав всю ніч під шафою, - буркнув м’ячик. - Темно й самотньо…
- Мене кубиками придавили, - тихенько пищала машинка. - А я ж старалась, возила вантаж..
Вихователька присіла, слухає - аж серце стислося. Іграшки були сумні та ображені.
- Ми більше не хочемо залишатися тут, - сказала лялька. - Підемо до тих діток, які не тільки граються, а ще й дбають про нас. Складають після гри на місце, у наші будиночки…
Вихователька задумалась. Потім лагідно усміхнулася:
- Ой, мої любі іграшки, почекайте, не йдіть! Я обов'язково сьогодні розповім діткам, що ви образились. Вони просто не знали, як вам неприємно. От побачите - сьогодні все буде інакше!
І справді - того дня діти, дізнавшись про образу іграшок, самі збирали їх після гри. Кубики знову стояли рівненькою вежою, машинка каталася усміхнено, а лялька Марійка нарешті лягла спати у своє ліжечко.
З того часу в групі завжди панує порядок. Бо дітки знають: іграшки люблять, коли про них дбають. І і особливо їм подобається, коли саме діти допомагають їм повертатись додому - у свої будиночки.
А ще стало ще веселіше гратися - бо тепер усі були щасливі: і діти, і іграшки 🌟🌟🌟🌟Полісько Наталія
Комментариев нет:
Отправить комментарий