Колись люди вважали, що виховання без різки неможливе. Одна жінка в це не
вірила. Проте якось її маленький син добряче завинив. І їй тоді здалося що він
заслуговує на покарання. Жінка наказала сину піти й самому принести різку. Той
пішов і довго не повертався. Нарешті він прийшов весь у сльозах і сказав:
«Різки я не знайшов, але ось тобі камінь, який ти можеш у мене кинути». Мати
розплакалася, бо раптом побачила всю ситуацію очима дитини. Хлопчик, мабуть,
розмірковував: «якщо мати хоче зробити мені боляче, для цього підійде й
камінь». Жінка поклала той камінець на кухонну поличку, де він лежав багато
років як нагадування про обіцянку, яку вона дала сама собі: «жодного
насильства!».
Дорослі мають забути про насильство щодо дітей. Жорстокі методи виховання
принижують їхню особисту гідність, призводять до серйозних психологічних
стресів. А сучасній дитині й без того доводиться жити в умовах посиленого
стресу. Батьки зазвичай не зважають на відмінність між тим, як вони сприймають
світ, і як його сприймає дитина.
Комментариев нет:
Отправить комментарий