"Тріщина в глечику"

 

Притча «Тріщина в глечику».

Жила собі літня жінка, у якої було два великих глечики. Вона носила в них воду на коромислі.

Один глечик був з тріщиною, а другий – бездоганним і завжди наповнювався водою по вінця.

Наприкінці довгого шляху від ріки до будинку в глечику з тріщиною завжди залишалася половина набраної води.

Упродовж  двох років стара жінка щодня приносила додому тільки півтора глечика води. Бездоганно цілий глечик страшенно гордився своєю роботою, а бідний його товариш із тріщиною соромився свого ґанджу й був геть-чисто засмучений, що може виконувати тільки половину своєї роботи. Нарешті, не стримавшись, глечик звернувся до старої жінки:

-          Мені соромно через свою тріщину, з якої завжди біжить вода.

Стара жінка усміхнулася:

-          Ти помітив, що на твоєму боці доріжки ростуть квіти, а на другому боці – ні? Я посіяла там насіння, бо знала про твій недолік. Ти поливаєш їх щодня, коли ми йдемо додому, а я потім прикрашаю цими дивовижними квітами оселю. Якби ти на був таким, який ти є, то й краси цієї не було б, вона не робила честі нашому дому.