Дитячі страхи – нормальна реакція дитини, яка усвідомлює недостатність своїх можливостей. З розвитком умінь дитини одні страхи зникають, а інші з’являються, бо дитина усвідомлює небезпеки. Брак страхів не є показником благополуччя. Здорова дитина – та, яка не боїться боятися. Шкідливі ті страхи, що обмежують розвиток можливостей дитини (вона не пробує досягти того, чого вона хоче) або шкодять її здоров’ю – погіршують сон, знижують апетит, псують настрій, виводять із рівноваги. Такі страхи потребують особливої уваги батьків і психологів.
Чим можуть допомогти батьки
- Оскільки «нездорові страхи» характеризуються тим, що діти «бояться боятися», то насамперед допоможіть дитині спокійно сприймати саму наявність страхів. Якщо вона вирішить, що боятися – це неприпустимо погано чи соромно, вона уникатиме страшних ситуацій і ніколи не навчиться давати їм раду.
- Не лякайтеся страхів своєї дитини, не намагайтеся відвертати її увагу від спогадів про страшний сон чи страшну фантазію. Якщо ми відганяємо страх – він переслідує нас і атакує тоді, коли ми найменше захищені від нього.
- Допоможіть дитині зустрітися зі страхом у безпечній атмосфері: коли Ви поруч, коли вона відчуває себе спроможною протистояти страху. Нехай вона розповість про те, що її лякає, чи намалює це і отримає від вас розуміння, підтримку.
- Потрібно, щоб дитина зрозуміла, що боятися не соромно, що всі (і ви також) чогось боялися, нехай вона повірить у те, що теж зможе опанувати свій страх.
- Нехай вас не бентежать невдалі спроби вашої дитини подолати свій страх. Хваліть її за незначні досягнення, відзначайте найменший поступ: «Страх став трохи менший. Отже, ти його поступово подолаєш».
Комментариев нет:
Отправить комментарий