Безай Ольга Валеріївна

 

Казка «Співдружність»

Якось була така справа — посварилися частини людського тіла. Почали хвалитися одна перед одною та перелічувати свої заслуги, що призвело до

гучних суперечок і закінчилося сваркою.

— Ні, — сказали руки, — ми не будемо працювати. Працюйте самі, коли маєте бажання!

— А ми, — заявили ноги, — не будемо ходити і вас на собі носити!

— Подумаєш, злякали!  — відповіли їм на це очі. 

— А чи зможете ви обійтися без нас, без зірких очей? Коли й про це думати не хочете, тоді живіть як знаєте, а ми надалі не будемо ні на що дивитися!

— А ми не будемо слухати!  — сказали вуха.

 — Ми постійно слух свій напружуємо й цілісінький день відпочинку не знаємо. Нам навіть і в неділю спокою немає від музики і співів!

— Можу і я прожити без турбот! — вигукнув рот. — Я теж знаю, як мені бути: не буду їсти, не буду пити!

— Виходить, із цього дня настане відпочинок і для мене! —радісно закричав шлунок.

— Адже я теж стомився й заявляю вам, що без жалю відмовляюся від травлення!

Отут голова сказала у свою чергу:

— Я побоююся цього розладу, він нас до добра не доведе! А втім, мені й про себе подумати треба, нехай і мій мозок трохи відпочине!

Украй розсварившись, усі замовкли. І от руки перестали працювати, не ходять

ноги по дорозі, не напружують вуха слух, в очах вогонь погас, рот їжу не жує, шлунок відпочиває, голова не міркує.

Лежить немічне тіло, зовсім заціпеніло. Лежить під яблунею зеленою на спині

й тихо плаче в тиші, від голоду та спраги знемагаючи й сили поступово втрачаючи.

Страждають, марніють усі: очі, вуха, голова, рот, шлунок, ноги, руки. Вони всі

разом терплять муки й мовчки шкодують про божевільну суперечку, що спричинила лихо та горе.

Так день пройшов, за ним — другий. На третій, уранці, почувся якийсь стукіт,

а потім раптом заговорила пара рук:

— Два яблука отут із дерева впали, і ми їх підібрали. Може, рот їх пожує? Мабуть, було б непогано…

Але рот у відповідь сказав:

— Не буду!

— Упертюх!  — обурилася голова.

 — Я ледь жива. І якщо ти будеш стояти на своєму, то ми до вечора не доживемо, загинемо через наші дурні суперечки та розбрати!

— Так, так! — сказали очі. — Це так!

«— Послухай, рот», — сказали вуха, — адже ти собі не ворог, навіщо упиратися, поїж!

І ноги почали просити:

— Поїж, і будемо ми ходити!

Шлунок теж заявив:

— Сподіваюся, ніхто не заперечує, що я готовий прийняти будь-яку їжу!

І от із боязкою посмішкою рот шматочок яблука жує.

І тіло скинуло із себе заціпеніння, прийшло в рух. Руки із завзяттям зайнялися

роботою, ноги жваво покрокували, очі розплющилися, засяяли, а вуха стали слухати, шлунок почав їжу приймати, а голова — спокійно міркувати.

Запитання для обговорення та завдання

• Намалюйте частини тіла, що посварилися між собою. Намалюйте частини тіла, що помирилися.

• Чи було у вас коли-небудь відчуття, що ваші частини тіла посварилися між

собою?

• Що б відбулося з тілом, якби частини тіла не помирилися?

• Наведіть приклади із життя, які підтверджують, що сварки та розбрат призводять до хвороб і нещасть.

• Що станеться, якщо посваряться різні речі, що їх носить людина; різні продукти в холодильнику; різні клавіші фортепіано тощо?

 Намалюйте смішні наслідки цих сварок.

 

Вправа «Овочі сперечаються»

Мета: продемонструвати хід суперечки та шляхи виходу з неї.

Хід вправи. Діти отримують ролі капусти, моркви, картоплі, гороху, буряка та

петрушки й намагаються довести, що саме їхній овоч — найсмачніший.

Запитання

• Що може сказати на свою користь кожен із овочів?

• Як слід правильно сперечатись?

 

Колективне складання «Правил чемної суперечки»

Мета: створити правила ведення суперечки; розвивати уміння толерантного

спілкування.

Хід складання.

• Не кричати, перекрикуючи одне одного.

• Вислуховати спокійно думку кожного.

• Не критикувати одне одного, переходячи на особистості.

• Безпосередньо обговорювати тільки тему суперечки.

 

Гра «Дражнилки»

Мета: розвиток творчої уяви та навичок розуміння почуттів, інтонації.

Хід гри. Швидко кидаючи м’яча, учасники дражнять одне одного необразливими словами: «А ти…»

 Для першого разу ведучий може дати підказку, наприклад: «Дражнимося овочами» тощо.

 

Гра «Один стільчик на двох»

Мета: розвиток комунікативних навичок.

Обладнання: стільчики за кількістю пар дітей, аудіозапис веселої музики.

Хід гри. Діти об’єднуються в пари, стають в коло і, взявшись за руки, бігають

навколо стільчиків (за кількістю пар дітей) під музику.

Завдання: коли вимкнеться музика, необхідно сісти вдвох на один стільчик.

Пари міняються партнерами за годинниковою стрілкою по колу. Гра продовжується до моменту, коли партнери повертаються до своїх перших пар.

 

Техніка «Зла рука»

Мета: розвиток навичок швидкого перемикання уваги; зняття психоемоційного напруження.

Хід вправи. Розкажіть казку про злу руку, яка била, штовхала дітей, забирала

іграшки, завдаючи всім болю і зла. Діти по черзі сідають на чарівний стілець за ширму й показують злу руку. Далі діти обговорюють, як виглядали руки, згадують ситуації, у яких їхні власні руки були злими й чорними (наприклад, коли билися, ображали іншого, забирали іграшку).

У результаті обговорення діти приходять до висновку, що злу руку нікому не хочеться мати.

Далі всі діти своїми руками зображують злу руку, напружуючи м’язи і скарлючивши пальці. Після слів ведучого «Добра рука!» вони швидко знімають напруженість і зображують добрі й ласкаві руки.