Два зернятка
Два зернятка лежали поряд на родючій землі.
Перше зернятко сказало: «Я хочу вирости! Пустити коріння
глибоко в ґрунт піді мною, а паростки
під землею. Мрію розпуститися ніжними бруньками й провістити прихід весни. Я
прагну відчути теплі сонячні промені й крапельки роси на моїх тендітних
пелюстках!».
І зернятко виросло,
перетворившись на квітку.
Друге зернятко промовило: «Я
боюся. Якщо я пущу коріння в землю, то невідомо, з чим воно зіштовхнеться там,
у темряві. Якщо в мене виростуть ніжні стебла, то їх може щось ушкодити. А якщо
з’являться бутони, то якась комаха може їх пообгризати. А якщо з бутонів
розпустяться квіти, їх зірвуть або затопчуть ногами. Нема дурних, краще я
зачекаю безпечного часу».
І друге зернятко стало
чекати. Курка, блукаючи в пошуках підгодівлі, побачила на землі зернятко й
миттю склювала його.
Коментарі
Мрія стала путівником для першого зернятка. Саме мрія допомогла йому
перетворитися на квітку.
Сумніви й страх стримували друге зерно, і воно стало жертвою курки.
Що оберете ви: мріяти й ризикнути стати квіткою чи прислухатися до своїх
страхів і віддалитися від своєї мрії в темряву?
Комментариев нет:
Отправить комментарий