Навіть дошкільники добре знають, що жадібність – це погано, вони засуджують жадібність в інших, але багатьом дітям буває важко поділитися своїми іграшками чи ласощами з кимось.
Причиною жадібності дітей третього року життя є особливості їх вікового самоусвідомлення: дитина починає відокремлюватися від навколишнього світу разом зі своїми особистими речами. Тому для неї її чашка, її ведмедик – це частина її «Я», яке вона прагне захистити й утримати.
Якщо період самоусвідомлення минув неправильно, доросліші діти й надалі виявляють жадібність як незрілу форму обстоювання своїх меж або як негативне ставлення до потреби чимось із кимось ділитися. У таких дітей ситуації, коли від них чекають проявів доброти, викликають тривогу або гнів.
Чим можуть допомогти батьки
- Замість того, щоб просити дитину чимось поділитися з вами, діліться з нею самі, але показуйте, як вам це приємно. Ви зможете навіяти дитині переконання, що ділитися приємно.
- Уникайте деякий час тих ситуацій, у яких дитина може виявити свою жадібність. Адже частий прояв негативних форм поведінки закріплює не лише небажані звички, а й неприємне уявлення про себе.
- Частіше розповідайте дитині про те, яка вона хороша, що вміє робити, цікавтесь її вподобаннями. Це допоможе їй стати спокійнішою та впевненішою в собі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий